23 хвилин тому! Кличко աокований, це кінець: правда р0зкрита – н0вий к0рупційний сканадал. КМДА трясе

Шулявський шляхопровід виглядає великою проблемою для голови КМДА Віталія Кличка, та чи все так просто? І чому вартість будівництва зросла у тричі? У цьому спробував розібратися відомий політолог Володимир Фесенко у своєму Фейсбуці.

Розповім одну показову історію про те, як з нібито простої проблеми виникає складний, майже політичний конфлікт, – починає свій допис політолог.

І тут же продовжує (далі оригінал тексту):

Зав’язка цієї історії.

У 2017 році — після «падіння» Шулявського шляхопроводу — виникла необхідність будівництва нової розв’язки в Києві. У кінці 2019 році Київська міська рада звернулася до «ПКМЗ» («Перший київський машінобудівний завод»; більш відомий як завод «Більшовик») для викупу містом 5-го цеху цього заводу задля будівництва на його місці з’їзду з оновленого шляхопроводу.

Оскільки будівля Цеху №5 — приватна власність, що належить заводу ( АТ “Перший київський машинобудівний завод”), то її можна було лише викупити для суспільних потреб за ринковою вартістю.

ФДМУ (Фонд державного майна України), до сфери управління котрого відноситься завод “Більшовик”, розуміючи соціальну значущість реконструкції Шулявського шляхопроводу, активно підтримав рішення щодо продажу будівлі Цеху №5 АТ “ПКМЗ” відповідно до закону про викуп для суспільних потреб.

Епізод другий – конструктивна спроба розв’язати проблему.

Проблема нібито проста, але вирішувати її треба за відповідними правовими процедурами. ПКМЗ та КМДА за підтримки ФДМУ розробили дорожню карту (простіше кажучи, організаційно-правову схему) продажу будівлі Цеху №5. У квітні 2020 року оцінювач, обраний КМДА, визначив ціну будівлі у 240 млн грн з ПДВ. ФДМУ провів рецензування звіту про оцінку, що підтвердило відповідність встановленої ціни нормативним вимогам.

Згідно з погодженим сторонами планом, наступним кроком повинно було стати рішення Київради, що підтвердило б викуп будівлі Цеху №5 за встановленою незалежним оцінювачем вартістю.

По суті, це була дуже вигідна для міської влади схема викупу будівлі, яка б дозволила швидше і дешевше завершити будівництво нової розв’язки Шулявського шляхопроводу та одночасно розв’язати проблему з боргом підприємства.

Але… гладко було лише на папері.

Епізод третій – розгортання конфлікту.

Замість пришвидшення процесу та виконання спільно розробленого плану КМДА вдалася до маніпуляцій. Київська рада і досі не прийняла рішення про придбання будівлі 5-го Цеху для будівництва Шулявської розв’язки (хоча мала б це зробити ще більше року тому). Формальна причина такого затягування полягає в тому, що КМДА вважає завищеною оцінку будівлі цеху у 240 млн грн з ПДВ, зроблену на замовлення самої КМДА, та вимагає повторної експертизи в суді.

Водночас КМДА поширює м’яко кажучи неправдиву інформацію щодо оцінки Цеху №5. Представники влади міста стверджують, що Фонд оцінив будівлю у 700 млн гривень. Але в ФМДУ кажуть, що це не відповідає дійсності та є спробою перекласти відповідальність за затягування добудови розв’язки.

Як пояснити такі парадоксальні дії міської влади Києва? Фахівці, знайомі з такими ситуаціями, кажуть, що найбільш просте пояснення полягає в тому, що затягування будівництва дозволяє збільшити його вартість і, відповідно, заробити набагато більше.

Ось вона формула українського бізнес-корупційного парадоксу (це не звинувачення, це – припущення) – процес важливіше результату!

Варто підкреслити, згідно ЗМІ, що зараз на фоні цього всього розгортається війна між Кличком та Офісом президента за Київ, адже вже місяць як не стихають перевірки у КМДА.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *